Психологічне консультування горя та втрат

ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ГОРЯ ТА ВТРАТ

Втрата близької людини, стосунків чи здоров’я може стати одним із найскладніших випробувань у житті. Під час навчання ви дізнаєтеся більше про природу горя, етапи його проживання та способи психологічної підтримки в цей непростий період. Практичні рекомендації та сучасні психологічні підходи допоможуть краще зрозуміти механізми переживання втрати, навчитися екологічно проживати власні переживання та опанувати практичні інструменти підтримки людей, які зіткнулися з горем і втратою.

Планується

Сем Аганов

Онлайн

1 000 грн

Реєстрація

Забронюйте участь
«Психологічне консультування горя та втрат»

Після отримання вашої заявки ми зв'яжемося з вами для підтвердження участі

Ім'я та прізвище

Телефон

Одне заняття – 1 000 грн

Повний курс – 6 300 грн (замість 7 000 грн)

Error text

Психологи, психотерапевти та консультанти,
Лікарі, медичні працівники та фахівці паліативної допомоги.
Соціальні працівники, волонтери та фахівці кризового реагування.
Військові психологи, фахівці, які працюють із військовослужбовцями, ветеранами та їхніми родинами.
Педагоги, які супроводжують дітей і підлітків, що пережили втрату.
Члени родин загиблих, зниклих безвісти, полонених, ветеранів і військовослужбовців.
Люди, які пережили втрату близької людини, дому, здоров'я, звичного способу життя чи вимушене переселення.
Усі, хто прагне навчитися підтримувати близьких і краще розуміти психологію горя та втрати.

Цільова аудиторія:

Чому горе не має єдиного сценарію та чому кожна людина переживає втрату по-своєму.
Як підтримати близьку людину після втрати, не завдаючи їй додаткового болю.
Які реакції після втрати є природними, а коли необхідно звернутися по професійну допомогу.
Чому горе може бути пов'язане не лише зі смертю, а й із втратою дому, здоров'я, стосунків, професії чи відчуття безпеки.
Як війна, вимушене переселення, зникнення безвісти, полон і тривала невизначеність впливають на процес переживання втрати.
Як змінюється переживання горя у дітей, підлітків, дорослих і людей похилого віку.
Як працювати з травматичним та ускладненим горем відповідно до сучасних психологічних підходів.
Як допомагати іншим, зберігаючи власний психологічний ресурс і професійну стійкість.

Питання для обговорення:

НАВЧАННЯ

Наука, практика та професійні компетенції

Основи психології горя

Основні поняття психології горя.
Чому важливо вивчати горе та втрату.
Самооцінка готовності до роботи з темою втрати.
Події та досвіди, що спричиняють переживання горя.
Типові реакції на втрату.
Переміщення та символічна втрата.
Втрати у військовому середовищі.
Втрати, пов'язані зі станом здоров'я
Життєві зміни при деменції Альцгеймера.
Опіка в прийомних сім'ях і переживання втрати.
Невизнане (дисенфранчайзоване) горе.

Самопідготовка фахівця та переживання горя в дитинстві

Роль консультанта з питань горя та втрати.
Основні цілі консультанта.
Чому самопідготовка має значення.
Готовність працювати з темою горя.
Ресурси для навчання та професійної підтримки.
Особливості переживання втрати в дитинстві та підлітковому віці.
Зовнішні чинники, що впливають на реакції дітей і підлітків.
Немовлята та діти раннього віку (до 2,5 років).
Діти 2,5–4 років.
Діти 3–6 років.
Діти 6–9 років.
Діти 10–12 років.
Підлітковий вік.

Втрати та горе протягом життя

Особливості переживання втрати в дорослому віці.
Символічні та матеріальні втрати.
Фактори, що впливають на переживання горя.
Рання дорослість.
Середня дорослість.
Старіння та збільшення тривалості життя.
Культурні особливості переживання втрати.
Літні люди та сучасні технології.
Сукупні та очікувані втрати.
Особливості переживання горя у пізній дорослості.

Нормальні та ускладнені реакції на горе

Нормальне переживання горя.
Теорії, що формують сучасне розуміння горя.
Типові реакції при нормальному переживанні горя.
Чинники, що впливають на перебіг горя.
Поведінкові прояви горя.
Вираження скорботи.
Ускладнене горе.
Чинники ризику розвитку ускладненого горя.
Діагностика ускладненого горя.
Ризики надмірної медикалізації горя.
Інтервенції при нормальному та ускладненому горі.
Культура, духовність і релігія.
Прояв культурної чутливості.
Культурні норми та очікування.
Оцінювання ролі духовності в житті людини.
Вплив духовності.
Невербальна комунікація.

Горе в контексті очікуваної втрати та психологічна допомога

Очікувана смерть та переживання втрати.
Реакції на очікувану втрату.
Потреби родини в період очікування втрати.
Паліативна допомога та догляд наприкінці життя.
Компетентність фахівця у сфері паліативної допомоги.
Психологічний супровід людей, які стикаються з власною смертю.
Доказово обґрунтовані підходи до догляду наприкінці життя.
Сімейна терапія.
Попередні медичні директиви.
Розвиток професійної впевненості.
Навички емпатичного слухання
Емпатична комунікація.
Континуум психологічних втручань.
Консультування при переживанні втрати.
Індивідуальна терапія горя.
Концептуалізація клінічного випадку.
Моделі сімейної терапії.
Доказово обґрунтована сімейна терапія горя.
Додаткові ресурси: література, музика та мистецтво.

Допомога групам, організаціям і спільнотам

Основні моделі групової роботи.
Теми груп підтримки при переживанні горя.
Дитячі групи підтримки.
Організаційні ресурси.
Протоколи роботи з горем.
Види травматичних подій.
Наслідки травматичних подій.
Гострий і хронічний ПТСР.
Втрата та психологічна травма.
Травматичне горе.
Горе у спільноті.
Ефективні психологічні втручання.

Самодогляд і професійна стійкість фахівця

Безперервний професійний розвиток.
Професійні ресурси.
Емпатійне вигорання.
Ознаки емпатійного вигорання.
Дезадаптивні стратегії подолання.
Профілактика емпатійного вигорання.
Практики самодогляду.
Неформальні стратегії відновлення.
Організаційні політики підтримки фахівців.

Горе в умовах війни

Війна змінила саме поняття втрати. Сьогодні багато українських родин живуть із болем, який неможливо описати одним словом. Це смерть близьких, очікування звістки про зниклих безвісти, життя між надією і страхом, полон, вимушена розлука з рідними, втрата дому, здоров'я, професії та звичного майбутнього. Коли людина переживає кілька втрат одночасно, навіть звичайні щоденні справи можуть вимагати величезних внутрішніх зусиль.

Багато хто переживає втрату на відстані, не маючи можливості бути поруч із родиною, попрощатися з близькою людиною чи розділити біль із тими, хто залишився вдома. Такі обставини часто роблять процес горювання ще складнішим і тривалішим.

Водночас із темою втрати щодня працюють психологи, лікарі, військові медики, соціальні працівники, волонтери, капелани та інші фахівці допомагаючих професій. Постійний контакт із людським болем потребує не лише професійних знань, а й навичок самозбереження, адже тривале співпереживання без достатнього відновлення значно підвищує ризик професійного виснаження.

Під час вебінару ми розглянемо сучасні психологічні підходи до роботи з горем і втратою, особливості підтримки людей в умовах війни, принципи допомоги дітям і дорослим, а також доказові методи, які використовуються у світовій практиці психологічного консультування.

Як підтримати людину після втрати

Будьте поруч

Не намагайтеся заповнити мовчання словами, якщо вони зараз не потрібні.

Дайте людині право говорити про втрату

Не змінюйте тему лише тому, що вона є важкою для вас.

Не знецінюйте переживання

Уникайте фраз «час лікує», «тримайся», «треба жити далі» або «все буде добре».

Не нав'язуйте власний досвід

Кожна людина проживає горе по-своєму, навіть якщо обставини здаються схожими.

Запропонуйте конкретну допомогу

Замість «якщо щось потрібно – телефонуй» краще скажіть, що саме ви можете зробити.

Поважайте темп проживання горя

Не очікуйте, що людина «повернеться до нормального життя» за певний час.

Підтримуйте не лише в перші дні

Коли минають співчуття оточення, потреба в підтримці часто стає ще більшою.

Не бійтеся рекомендувати професійну допомогу

Якщо біль не слабшає, а щоденне життя стає дедалі складнішим, консультація психолога може стати важливим кроком до відновлення.

Особливості переживання втрати у дітей

Діти переживають втрату інакше, ніж дорослі, але це не означає, що їм болить менше. Вони не завжди можуть пояснити свої переживання словами, тому горе часто проявляється через поведінку: замкнутість, дратівливість, агресію, тривожність, порушення сну, труднощі з навчанням або, навпаки, надмірну активність. Маленька дитина може багато разів повертатися до теми втрати, ставити однакові запитання або продовжувати чекати на повернення людини, яка померла.

Найбільша помилка дорослих – вважати, що дитина «ще замала, щоб усе зрозуміти». Насправді діти дуже добре відчувають зміну атмосфери в родині, навіть якщо їм нічого не пояснюють. Замовчування, неправдиві пояснення або уникнення розмови часто викликають ще більше страху та невизначеності.

Горе не має одного сценарію

Протягом багатьох років вважалося, що людина обов'язково проходять послідовні стадії горя. Сучасні психологічні дослідження показують, що цей процес значно складніший. Горе не розвивається за чітким сценарієм і не підпорядковується календарю. Людина може повертатися до сильних переживань навіть через роки, проживати кілька емоцій одночасно або взагалі не проявляти їх зовні.

Не існує правильного способу сумувати. На перебіг горя впливають характер втрати, попередній життєвий досвід, стосунки з людиною, яку втрачено, вік, культура, підтримка оточення та десятки інших чинників. Саме тому порівнювати себе чи інших із чужим досвідом не лише некоректно, а й іноді шкідливо.

Психологічне консультування допомагає зрозуміти, які реакції є природними, коли горе переходить в ускладнену форму та якої підтримки людина потребує саме зараз.

Під час вебінару ви познайомитеся із сучасними доказовими моделями роботи з горем, навчитеся розуміти реакції дітей і дорослих, розпізнавати ускладнене горе, аналізувати реальні клінічні ситуації та застосовувати практичні інструменти психологічної підтримки. Це знання особливо важливі сьогодні, коли тема втрати стала частиною життя мільйонів українців.

Придбати вебінар